Підйомні ворота

Згут М. Ікоников А. Підйомні ворота // Наш дiм. 2002. №2. C.19


Одностулкова підйомна конструкція давно використовується замість класичних воріт у гаражах. У відкритому положенні вона утворює козирок, під яким у непогоду зручно займатись ремонтом улюбленого авто. Така стулка може слугувати і для того, щоб закрити сарай або навіть веранду присадибного будиночка. Завдяки їй ці приміщення у разі відсутності господарів будуть надійно захищені залізною віконницею. Наводимо спосіб конструювання таких воріт.

Природнім є бажання, щоб при відносній простоті виготовлення стулка підйомних воріт (вага якої може становити від 100 до 250 кг) не потребувала великих зусиль при відкриванні і закриванні. Тому будемо орієнтуватись на компенсуючий вантаж.

Стулку воріт можна частково або повністю урівноважити, використовуючи важіль з відповідним вантажем на кінці (поз. а на рисунку).

Чим він довший, тим меншою вагою контрвантажу можна обійтися і тим меншим буде сумарне навантаження на опори осі повороту. Але проблема полягає в тому, що висота гаража, як правило, невелика і застосувати довгий важіль у таких умовах неможливо.

Спроба встановити важіль з контрвантажем під деяким кутом до стулки воріт приводить до того, що рівновага буде тільки в одному, точно визначеному положенні, а відхилення від нього вимагатиме зусиль тим більших, им сильніше це відхилення поз. б).

Доречно буде застосувати схему з вигнутим коромислом, але з вантажем, що перекочується (поз. в). При частково прикритій стулці, яку нескладно закрити повністю, вантаж знаходиться поблизу від осі обертання стулки, а при повністю розкритій стулці він максимально віддаляється до кінця важеля. Досить звільнити засувки, і стулка сама відкривається приблизно на 150. Після цього стулку з невеликими зусиллями продовжують відкривати і при 40-45 градусах вантаж перекочується у кінець важеля, після чого відбувається довільне майже повне відкривання воріт.

У наведеній конструкції стулка воріт розміром 2200x2000 мм зварена із сталевого кутика 45x45 мм так, що утворюється рама з ребрами. До цього каркаса приварена листова сталь товщиною 1,5 мм. До верхньої частини стулки приварена дюймова труба. На її торцях є заглушки, у які входять болти діаметром 12 мм, вкручені у кутики, що утворюють коробку воріт.

Важіль являє собою дюймову трубу, вигнуту або зварену коліном, що дає можливість розмістити вантаж збоку, у самої стіни гаража. Зверху до вільного кінця важеля приварений стрижень діаметром 8 мм, по якому може кататися ролик контрвантажу. Сам важіль, щоб дещо розвантажити каркас стулки, проходить по її діагоналі.

З метою страхування з лівого боку стулки передбачена підпора, що "ломається", яка фіксується при повному відкриванні. Вона виготовлена з труби діаметром 3/4". Щоб визначити її членування, необхідно позначити на коробці і стулці воріт точки встановлення шарнірів підпори, потім відрізком мотузки при відкритій стулці відміряти її довжину, після чого закрити стулку. Зберігаючи точки шарнірів, треба визначити місце згину з таким розрахунком, щоб підпора у складеному вигляді займала потрібне положення. У точці згину підпори до одного її коліна приварений хомут, завдяки чому вона опиняється віднесеною за нейтраль. Завдяки цьому виключається мимовільне складення підпори. У наведеній конструкції засувки знаходяться всередині гаража, а ззовні - гладенька стулка.