Тепло рідної домівки

Долженко Г. Тепло рідної домівки // Урядовий кур'єр . . 19 февраля 1998 (№ 33-34) . С. 8

Воно має не тільки алегоричне значення

Дом по улице Жуковского, 10 стал первой киевской "хрущевкой", преобразованной в современное комфортабельное здание с двух-, трех- четырехкомнатньши квартирами и даже лифтом. Дай Бог, не последней. Интересно, чьим именем будут называть в народе реконструированные "хрущевки"?



В останні роки якось непомітно стали дошкуляти холоди. Ні, не ті, що за вікном. У природи, як кажуть, немає поганої погоди. Та й зими стали м'якшими, нібито через парниковий ефект. Але як тільки ртутний стовпчик надворі опуститься до цифри 20, у квартирах стає зимно, хоч кожуха вдягай. І вдягають, дарма що батареї опалення, здається, гарячі. Річ у тім, що панельні будинки старих серій, а це. майже половина усього житлового фонду країни, будувались без глибоких розрахунків щодо теплоопору. Вважалось, чим сильніше гріти батареї, тим тепліше буде в квартирах. Енергоносії тоді ніхто не лічив: Сибір давав їх скільки треба, паливно-енергетичний комплекс дотувався за рахунок прибутків інших галузей. І ціни на нафту, газ, вугілля були штучно занижені. Звідси, навіть за дуже високої енергоємності продукції, економіка України працювала стабільно. Отож і було при мінус 20 ззовні і температурі батарей 90 градусів у кімнатах 18-20 градусів тепла.

Після розпаду Союзу, коли Україна втратила доступ до сибірських родовищ і платити за енергосировину довелось великі гроші, яких у нас не було, та ще й сусід почав бавитись ?краником?, ми стали ретельніше придивлятися, як вона витрачається. Виявилось, що споруди в містах і селах забирають на опалення до третини усього спожитого у країні палива. Крім того, до цієї цифри щороку додаються нові відсотки за рахунок введення новобудов. Одного разу харківські будівельники привезли з Мінська ?хитрий? прилад, яким можна заміряти температуру стін. Піднесли його до старого панельного п'ятиповерхового будинку той крізь тонкі бетонні стіни буквально випромінював тепло. І так при кожному замірі Підрахували втрати: в середньому щороку кожна стандартна двокімнатна квартира втрачала тепла в перерахунку приблизно на 20 тисяч кіловат електроенергії. На місто-мільйонник кіловат, на всю країну ? і подумати моторошно. Ми всі стали заручниками ?великого? експерименту з ощасливленая народу численними панельними ?Черьомушками? і тепер стоїмо перед вибором: або вимерзнути, як мамонти, позаяк природні енергоресурси вже ніколи дешевими не будуть, їх з кожним роком стає дедалі менше, а попит зростає, або щось робити із старим житловим фондом і зводити нові будинки за зовсім іншими тепловими параметрами.

Придивились до сусідів по колишньому соцтабору, яких теж зачепив цей експеримент. Першою за ліквідацію його наслідків взялася об'єднана Німеччина виділивши на це 60 мільярдів марок. За короткий строк у колишній НДР було утеплено близько півтора мільйона квартир, решту реконструювали із застосуванням нових матеріалів і конструкцій. Втрати тепла тут зменшились відразу на третину. В Угорщині розпочали виконання загальнодержавної програми модернізації будинків, частково за рахунок населення, з наданням чималих пільг і на довгий термін. Великий обсяг робіт з утеплення житлового фонду проводиться в країнах Прибалтики. Тільки Росія стоїть на тому, що старі панельні будинки треба розбирати. Не будемо вдаватися в технічний бік справи і відмовимось від цієї ідеї відразу ? вона нам не по кишені. Скільки ж то треба зруйнувати і побудувати житла!

Всебічно вивчивши проблему, і в Україні взялися за її розв'язання. Імпульс пошукам дали укази Президента, закон про енергозбереження, відповідні постанови Кабміну. Це був 1994 рік? Держбуд на той час запровадив нові вимоги з теплозахисту будівель. Вони встановили показники з теплоопору стін та дахів у 2, 5-3, вікон в 1, 5-2 рази вищі від старих. Розроблено також Державну науково-технічну програму зреження в житловому і цивильному будівництві. До речі, цим документом планується до 2000 року утеплити сто тисяч квартир, встановити прилади обліку споживання гарячої води в 5,6 мільйона квартир, нетрадиційні джерела енергії в трьох тисячах квартир тощо. Під ці плани Держбуд підготував необхідні коиструктивнотехнічні рішення для різних будівельних систем, відкоригував серії на теплову ефективність. Тобто, галузь завчасно і повністю була забезпечена нормативною документацією що регламентує нові вимоги для житлово-цивільного будівництва. Але далі несміливих крокїв і поодиноких експериментів справа не пішла. Скажімо, тією ж програмою за 1995-1997 роки намічалось утеплити ЗО тисяч квартир, а заощаджені кошти спрямувати на нові заходи з енергозбереження. Де ці квартири і кошти?

У рамках співробітництва з ЄС за програмою ТАСІS спільно з французькою фірмою ?Сожерелг? здійснюються ряд пілотних проектів для відпрацювання нових енергоефективних інженерних і конструктивних рішень. Це 10-поверховий житловий будинок по вулиці Симиренка в Києві з навісними вентильованими фасадами та надбудованою даховою котельнею, житловий будинок по вулиці Драгоманова в Києві із застосуванням поризованих бетонів, будинок побуту в Харкові, впровадження тришарових стінових панелей у Кривому Розі тощо. Держбуд разом з Держкбменергозбереження розробляє програму дій з енергозбереження в Україні, однією зі складових частин якої є подальше вдосконалення нормативної бази в будівництві. Все це, на думку фахівців, разом із встановленням приладів обліку і регулювання теплопостачання зможе скоротити споживання палива на третину, цю дасть змогу окупити затрати за 5-6 років і значно зменшити обсяги комунальних платежів на утримання житла. Але ж це тільки розрахунки, дуже схожі на мрії. Широкого залучення потужних будівельних організацій до цієї справи поки що не спостерігається.

Перевірка домобудівних підприємств корпорації Укрбуд показала, що в 1996 році там було зроблено чимало досліджень і коригувань: більшість ДБК провели випробування тришарових стінових панелей з утеплювачами, визначились з конструктивними рішеннями щодо енергозбереження тощо. Але в цілому картина виглядала не дуже втішно. Введені протягом року житлові будинки не відповідали нормам з енергозбереження, а ті, що тільки споруджувались за такими нормативами. становили лише 10 відсотків від загального обсягу новобудов. Хіба що трішечки кращою була ситуація в Укрбуді торік. Приблизно так само виглядають інші будівельні корпорації. Скажімо, в холдинговій компанії Київміськбуд, підкреслимо, одній з кращих серед будівельних організацій країни, минулого року за новими теплотехнічними нормами повністю працював тільки ДБК-3, причому за принципово новою схемою: по фасаду на місці лоджій встановлюються типові тришарові панелі, решта фасаду обладнується залізобетонними панелями з кріпленням на них утеплювача та подальшим опорядженням керамїчною плиткою. Інші два комбінати ? ДБК-1 та ДБК-4 ? жодної ?теплої? квартири не збудували хоча ввели понад 164 тисяч квадратних метрів житлової площі. Усього ж по холдингу минулого року введено в експлуатацію та підготовлено до здачі тільки 12, 7 відсотка будинків за новими теплотехнічними нормами.

Причина такого стану в усіх корпораціях однакова. Будівельні організації досі змушені зводити будинки за старою документацією, тому що вона була розроблена і саме будівництво розпочате ще до введення нових нормативів, тобто до 1993 року. А потім ці об'єкти були законсервовані через брак коштів у замовників чи інші негаразди. Тепер, після добудови ?довгобудів?, їх правдами і неправдами намагаються ввести в експлуатацію. В тому ж Київміськбуді здано за погодженням з Держбудом лише 22 відсотки будинків, решта прийняла новоселів без погодження з комітетом. Виступаючи на підсумковій колегії Держбуду, його голова Володимир Гусаков зазначив, що потік подібних звернень з проханням прийняти будови за старими нормами не зменшується, а тому надалі вони розглядатись не будуть, а прийняті місцевими органами рішення скасовуватимуться. Держархбудінспекції доручено встановити суворий контроль за виконанням вимог і вживати необхідні заходи щодо їх порушення. До таких рішучих дій змусив вдатися той сумний факт, що торік з усіх введених та готових до введення по країні будинків лише 13 відсотків відповідали новим вимогам тепдозахисту. Та й з тих левову пайку становили цегляні будинки. Куди вже далі!

?Небажання? працювати за новими схемами цілком зрозуміле. Домобудівні комбінати, які зараз, до речі. завантажені на 10-15 відсотків своєї потужності, і раді були б освоїти випуск тришарових чи будь-яких панелей, нові технології зведення будівель, та де взяти кошти на переобладнання потужностей? Перешкодою у впровадженні теплоефективних рішень є й відсутність дешевих ізоляційних матеріалів із мінеральної сировини. Застосування закордонних матеріалів і пінополістіролу збільшують собівартість будівництва на чверть. Водночас простоюють потужності з випуску мінераловатних утеплювачів на вітчизняних виробництвах. Так, жорсткімінераловатні плити Алчевського заводу корпорації Укрбуд, для яких розроблена екологічно чиста технологія, майже вся лежить на складах через неплатоспроможність споживачів. Такий же стан і на інших заводах. Скажімо, подібні плити Донецького заводу ізоляційних матеріалів корпорації Укрбудматеріали лежать бо головні споживачі ? Міненерго, Укрбуд, Укрмонтажспецбуд, Украгропромбуд ? досі не визначились з обсягами їх використання.

На окрему розмову заслуговує хід впровадження приладів обліку і регулювання теплоенергії, темпи якого не можуть задовольняти. Якщо лічильники холодної води встановлено на 12 відсотках нових житлових будинків., то лічильниками теплової енергії обладнано лише 0, 5 відсотка будинків. За приблизно рівних економічних умов оснащення зазначеними приладами у Запорізькій, Закарпатській, Київській, Кіровоградській, Тернопільській областях значно перевищує середній рівень по країні. Водночас в Автономній Республіці Крим, Волинській, Миколаївській, Херсонській, Черкаській областях ці показники набагато нижчі за середні. Недостатньо уваги надають цьому питанню міністерства і відомства, у чиєму підпорядкуванні перебуває близько половини усього житлового фонду. Виправдування одне ? немає коштів. Але ж можна залучити альтернативні джерела фінансування. Наприклад, Київська облдержадміністрація розробила для п'яти міст інвестиційні проекти обладнання будинків приладами обліку на засадах залучення кредитів з поступовим їх поверненням населенням за рахунок економії споживаних ресурсів.

Ще одна шпарина, й дуже широка, через яку вилітає близько 60 відсотків тепла,?вікна і балконні двері. Фахівці підрахували, що крізь скло тепла вилітає надвір в 4-6 разів більше, ніж крізь стіни. Це через те, що до останнього часу для цивільного будівництва в Україні вироблялись виключно дерев'яні двоскляні вікна зі спареними або роздільними рамами. Крім того, всі ми знаємо їхню якість: погана підгонка, великі щілини, пропелером деревина. Поролонові вставки рятують не дуже. Держбуд вже видав кілька наказів щодо переходу будіндустрії на теплоефективні конструкції ? склопакети, вікна з тепловідбиваючим покриттям, тепліші двері, рами з потрійним склом, пластикові та алюмінієві вікна і двері, підготував необхідну документацію, і треба сказати, в новому будівництві такі вироби встановлюються. Але ж, нагадаю, основну масу тепла ми втрачаємо на старих будівлях, які становлять більшість у житловому фонді країни. Однак сюди руки поки що не доходять і, мабуть, не скоро дійдуть. Вихід один ? встановлювати лічильники тепла. Тоді населення саме почне дбати про економію енергоресурсів: порятунок потопаючого ? справа рук самого потопаючого.

Як відомо, тепло втрачається не тільки в квартирах, а й на шляху до будинку від котелень або ТЕЦ, причому до третини. Обійти цю ?чорну? дірку можна з допомогою децентралізації теплопостачання шляхом встановлення на дахах будинків газових міні-котелень модульного типу, які повністю автоматизовані і дають значну економію енергоносіїв порівняно з центральними котельнями. Держбуд України розробив документацію на їх виготовлення, на переобладнання центральних теплових пунктів в автономні котельні, на заводах країни розпочато випуск емальованих і попередньо-ізольованих труб та іншого обладнання.

І деякі здобутки вже є. 41 автономна дахова котельня змонтована в Київській області, 7 ? у Донецькій, б ? у Запорізькій та по кілька в інших областях. На Білоцерківському ДБК вже два роки успішно працює спільно з угорськими фахівцями МП ?Укрінтерм?, яке обладнало такими котельнями понад 50 об'єктів як в Україні, так і в Росії, Білорусі. Однак цього замало. З такими темпами робіт ми ще років з 20 будемо ходити в енер