"Контакти" вважають, що бум на ринку енергозаощадження відкладається

Матусяк С. "Контакти" вважають, що бум на ринку енергозаощадження відкладається // Галицькі контракти . . 8 ноября 1999 (№ 45) . С. 21-22



ТОМУ, ЩО: більш ніж у 90% житлових будинкiв ще не встановлено лічильники споживання тепла, без яких економити теплоресурси ніхто не буде

Комфорт в українських офісах та домівках традиційно залежить від милості природи та комунальних служб міста, а не від бажання господаря. Поки українці регулюють температуру в оселях за допомогою електрообігрівачів та кондиціонерів, весь цивілізований світ економить тепло з використанням недорогих та ефективних енергоощадних технологій - сучасних систем опалення з терморегуляторами, утеплених стін та ізольованих вікон.

В Україні подібні технології (вітчизняні та імпортні) існують вже давно, й експерти з року в рік не втомлюються прогнозувати стрімке зростання попиту. Винятком не стало й сьогоднішнє дослідження "Контрактів": більшість зайнятих у цій сфері знову констатують, що, незважаючи на повільне впровадження енергоощадних технологій, їх бум переноситься на найближчі рік-два. А поки що споживачами лічильників та утеплювачів залишаються бюджетні установи та будівельні організації.

Умови є, попиту немає

Якщо уважно дослідити передумови розвитку ринку енергоощадних технологій, виявиться, що всі вони в Україні присутні. Це, по-перше, недосконалі та енерговитратні котельні, що потребують модернізації, фізично та морально зношені теплотраси, які треба замінювати. По-друге, це переважання в житловій забудові міст панельних будинків, які не лише не відповідають нормам вітчизняного Держбуду за теплозбереженням, а навіть не обладнані елементарними системами обліку споживання тепла. З іншого боку, більшість українців не згодні отримувати тепло тільки взимку, а платити за обігрівання осель цілий рік.

Споживачі також знають, що утеплення вікон та стін, а також встановлення лічильників і терморегуляторів дасть змогу скоротити витрати на оплату тепла приблизно на третину. Якщо до цього додати постійне зростання цін на енергоресурси та, як наслідок, за спожите тепло (деякі експерти вважають діючі розцінки Теплокомуненерго завищеними, а незабаром вони збільшаться принаймні ще на 20% - на вимогу Міжнародного валютного фонду), тоді зростання попиту на енерго- та теплоощадні технології вже за сьогоднішніх умов видається беззаперечним. Однак насправді на ринку енергоощадних технологій буму не відчувається, і на це є кілька вагомих причин.

Встановлення в домівках та офісах терморегуляторів, лічильників тепла, утеплювачів стін та вікон власниками квартир стримується відсутністю необхідних коштів та багаторічними звичками населення, згідно з якими тепло в квартирі вважається безкоштовним. Бум енергоощадних технологій, який розпочався кілька років тому у східноєвропейських країнах, став можливий лише завдяки усвідомленню високої вартості витраченого тепла. Однак в Україні облік тепла в будинках не ведеться (за різними даними, теплолічильниками оснащено від 2 до 10% багатоквартирних будинків). А отже, зацікавленість у впровадженні теплоощадних технологій у конкретних власників житла може виникнути лише після встановлення систем обліку тепла.

Лічильники - сьогодні, технології - пізніше

Розвиток бізнесу в галузі створення теплооощадних технологій в Україні проходить у кілька етапів. Перший - встановлення систем обліку споживання тепла - вже сьогодні активно розвивається, і у цьому секторі існують привабливі перспективи як для вітчизняних виробників лічильників (оснащення бюджетних організацій і виконання державних програм), так і для імпортерів (під час будівництва елітного житла та офісів). Попит на лічильники розвиватиметься найближчим часом особливо швидкими темпами, тому створення їх виробництва виправдане вже сьогодні.

Подальший розвиток енергоощадних технологій, загальний обсяг якого оцінюється в сотні мільйонів доларів, багато в чому залежатиме від спритності енергосервісних компаній-аудиторів, які розробляють, розраховують та комплексно встановлюють системи теплозбереження. Наприклад, у Данії кожний будинок щороку перевіряє теплоаудитор. Він вказує власнику, які роботи треба провести і які прилади необхідно замінити задля збереження енергоресурсів на сучасному рівні.

Подібні енергосервісні та проектно-монтажні компанії, яких поки що небагато в Україні, з урахуванням експертизи об'єкту вирішують питання про доцільність встановлення того чи іншого обладнання (власної котельні, теплопункту, індивідуального чи загального автоматичного теплорегулятора тощо), проектують та налагоджують систему для роботи.

Масовий попит на їхні послуги окремих будинків та приватних ЖЕКів очікується не раніше, ніж за кілька років, а поки що мляво наростатиме попит на утеплювачі, терморегулятори та вікна зі склопакетами зі сторони власників окремих квартир, а також приватних будівельних компаній, які виконують комплексний ремонт приміщень. Тому оператори цього сектору ринку розширення свого бізнесу вбачають у збільшенні числа торгових точок, що дає відчутний ефект вже сьогодні.

Регіональна влада - рушій прогресу

Сьогодні теплогенерувальні компанії чинять найбільший опір встановленню систем обліку, адже плата за теплоносії стягується залежно від діаметра труби, що підходить до споживача, а втрати тепла оплачуються з кишені власника квартири. Водночас за вимогами Світового банку в бюджетних організаціях протягом 1999-2000 рр. будуть встановлені лічильники води та тепла, що зекономить 15-30% коштів за сплату енергоресурсів.

За нормативами Держбуду все нове та реконструйоване житло має бути обладнано теплолічильником, а згідно з вимогами київської влади у кожній новій квартирі має встановлюватися терморегулятор. Окрім цього, існує державна програма, яка передбачає встановлення теплолічильників у кожний житловий багатоквартирний будинок, хоча її майже не фінансують.

Такі кроки влади дають надію компаніям, які спеціалізуються на виготовленні та встановленні теплолічильників і терморегуляторів, що вже найближчим часом попит на цьому ринку стане дуже великим. Прикладом саме такого розвитку подій може слугувати співробітництво датської компанії "Данфос" та Харківської області, яка на сьогодні є базовою у впровадженні енергоощадних технологій в Україні. Згідно з угодою в Харківській області створено низку спільних підприємств з виготовлення теплолічильників та терморегуляторів (державні програми передбачають використання лише вітчизняних приладів).

За словами завсектора будівництва та реконструкції ТзОВ "Данфос" Андрія Берестяна, "за рахунок збільшення числа регіональних дилерів, налагодження виробництва теплолічильників у Харківській області, а також тісного співробітництва з місцевою владою компанії вдалося збільшити обсяги продажів утричі. Хоча якщо оцінювати весь український ринок, то його розвиток нині дуже млявий". Кілька інших виробників лічильників також змагаються за замовлення для бюджетників і працюють з будівельними організаціями.

Значні перспективи роботи для організацій, які займаються впровадженням та реконструкцією теплогенерувальних об'єктів і тепломереж, відкриваються у Києві. Світовий банк реконструкції та розвитку надав Київенерго позику в розмірі 200 млн доларів для реабілітації та розширення централізованого теплопостачання Києва. Для модернізації існуючих тепломереж і спорудження нових теплотрас Київенерго залучає вітчизняні підприємства, яких обирають на відкритому тендері.

Про утеплювачі запитуватимуть через рік

На відміну від систем обліку, на ринку утеплювальних матеріалів близьких перспектив росту поки що не видно. На сьогодні теплоізоляційні матеріали виготовляють шість вітчизняних підприємств (у Біличах та Ірпені Київської області, Донецьку, Запоріжжі, Маріуполі, Чернівцях). Вони задовольняють більш ніж половину потреб вітчизняного ринку, хоча працюють далеко не на повну потужність.

Цікаво, що активними замовниками теплоізоляційних матеріалів сьогодні є не будівельні компанії, а авіабудівники, кораблебудівники, виробники холодильного обладнання тощо. Окрім того, на ринку активно діють іноземні компанії, що продають утеплювальні матеріали. Однак достатнього попиту, який можна було б порівняти хоча б з польським, в Україні поки що немає. За словами директора представництва Rockwool в Україні Кшиштофа Войтеня, "ми можемо налагодити виробництво утеплювачів в Україні вже через рік-два, однак достатнього попиту на теплоізоляцію поки що немає.

Лише одна лінія нашого заводу з виробництва мінераловатних утеплювачів здатна виробити 25 тис. тонн продукції на рік (на повноцінному заводі таких ліній 2-4), в той час як загальний обсяг вітчизнязного ринку оцінюється не більше, ніж у 20 тис. тонн утеплювачів цього типу".

На думку операторів ринку, пожвавлення у цьому секторі ринку можливе через рік-два - після того, як у кожному будинку чи окремому офісі буде встановлено теплолічильник.

"Холодних" будинків не будуватимуть

Запровадження теплоощадних технологій у комплексі сьогодні доступне лише заможному споживачеві, який споруджує чи реконструює житло або офіс. Тому основними замовниками утеплювальних матеріалів, лічильників, терморегуляторів, вікон зі склопакетами, сучасних радіаторів опалення на сьогодні виступають будівельні організації.

Однією з перших проблемами теплозбереження почала перейматися будівельна компанія "Познякижитлобуд", яка споруджує житлові багатоквартирні будинки за технологією "Теплий дім". Для утеплення стін компанія використовує цеглу та вітчизняний піно- й газобетон, вікон - металопластикові вікна з потрійним склопакетом, чавунні радіатори опалення з терморегуляторами, а також встановлює загальнобудинковий лічильник тепла й у кожну квартиру - води та газу. До речі, власник квартири не може відмовитися від переліченого обладнання, адже воно входить у вартість кожної, навіть мінімально укомплектованої квартири. За словами менеджера "Познякижитлобуду" Олега Гукасова, при цьому "вартість такого житла" всього на 10-15% більша, ніж у панельному". Окрім того, витрати на енергію та тепло у жителів подібних будинків зменшуються на 20-30%.

Популярність "Теплих домів" від "Познякижитлобуду" зумовили попит на теплі квартири, тому в Києві терміново стали впроваджувати енергоощадні технології, доробляти проекти стандартних будинків. Як наслідок, у столиці сьогодні важко знайти новий будинок, не утеплений сучасними матеріалами. Теплоощадні технології, які набули в Європі великої популярності, сьогодні поступово стають нормою і для вітчизняних будівельників, які споруджують чи реконструйовують офісні та торгові центри, банки, інші об'єкти для заможних клієнтів.

Це засвідчує хоча б шалений попит на металопластикові та дерев'яні вікна з подвійним та потрійним склопакетом, без яких нині не обходиться жоден євроремонт.

Головне

? Для впровадження теплоощадних технологій в Україні сьогодні є необхідні передумови - підвищення плати за тепло та бажання власників.

? Потенційні обсяги ринку теплоощадних технологій вимірюються сотнями мільйонів доларів, їх надходження багато в чому залежить від місцевої влади.

? Встановлення систем обліку вже розпочалося i триватиме ще кілька років.

? Після встановлення лічильників в усіх будинках у споживачів з'явиться інтерес до утеплювачів та сучасних технологій, тому розширенням дилерської мережі варто опікуватися найближчим часом.

? Будівельні організації, що споруджують нове житло, намагаються використовувати більшість доступних теплоощадних технологiй.