Сухі будівельні суміші

Демідас В.А. Сухі будівельні суміші // Будівництво України. 1999. №5. C.17-19

Доцільність використання сухих сумішей як матеріалів повної заводської готовності підтверджена практикою зарубіжного і вітчизняного будівництва. Галузь застосування цих матеріалів у будівництві досить велика і з кожним роком розширюється, охоплюючи нові напрямки і процеси: виконання штукатурних і мурувальних робіт, влаштування підлог і покрівель, наклеювання плитки на стіни і підлоги, забезпечення теплота гідроізоляції. Налагоджується виробництво сухих сумішех для малярних і декоративних робіт, при цьому суміші для декоративних покриттів можуть вироблятись різної палітри кольорів і відтінків.

Сухі будівельні суміші в порівнянні з традиційними товарними розчинами мають ряд істотних переваг:

? мінімум технологічних операцій щодо переведення їх у робочий стан (замішування з водою);

? зменшення відходів розчинів на 5-7 % за рахунок порційного приготування;

? забезпечення стабільності складу суміші точним дозуванням компонентів і ефективним перемішуванням їх;

? економія цементу (10-15 %) за рахунок пластифікаціїї і водоутримання готових розчинів;

? скорочення транспортних витрат на 10-15 % та поліпшення якості робіт при одночасному зниженні трудомісткості технологічних процесів;

? підвищення продуктивності праці (в 1,5-3 рази) через суттєве поліпшення пластичних якостей розчинів, механізоване виконання робіт.

В Україні виробництво сухих модифікованих сумішей почало активно розвиватись в останні роки. До цього ринок сухих будівельних сумішей заповнювався переважно імпортним продуктом, - дуже дорогим і не завжди відповідної якості. Споживання цієї продукції в Україні, в основному через недостатню поінформованість потенційних споживачів про її переваги і невиправдано високу ціну, значно нижче ніж в розвинених країнах. Якщо взяти для порівняння такий універсальний показник, як кількість споживаних сухих сумішей на душу населення на рік, то картина буде такою: Німеччина - 60 кг/люд. на рік, Фінляндія - ЗО, Угорщина і Польща - 23, Швеція - 20, Росія - 2 і Україна - до 1 кг/люд. на рік.

З метою розширення виробництва та впровадження сухих будівельних сумішей в Україні Держбудом України у 1996 р. затверджена і реалізується міжгалузева науково-технічна програма "Розробка та впровадження в будівництво сухих сумішей в 1996-2000 роках". В реалізації Програми беруть участь провідні науково-дослідні інститути галузі, вчені вузів будівельного профілю, спеціалісти підприємств будівельного машинобудування і будівельних організацій України.

На виконання завдань Програми протягом 1997 р. на Деконському комбінаті буддеталей (343414, м. Соледар Донецької області, т. [06274] 6-28-73) корпорації "Укрцемент" побудовано першу в Україні лінію з виробництва сухих сумішей на основі гіпсу потужністю 10 тис. т на рік; в об'єднанні "Бетонмаш" (343205, м Слов'янськ Донецької області, вул. Солодилова, 1, т/ф. [06262] 3-83-71) Мінмашпрому України розроблено і виготовлено вітчизняний мобільний завод сухих сумішей потужністю 10 тис.т на рік. Завод повністю укомплектований вітчизняним обладнанням, має гнучку технологічну структуру, може бути прив'язаний (за участю спеціалістів заводу-виробника) до існуючих виробничих площ, оскільки складається з окремих функціонально незалежних блоків. Завод можна замовити весь зразу, частинами з відстрочкою оплати або замовити окремі блоки. У М.Києві на замовлення "Київміськбуду" спроектована і збудована лінія з виробництва сухих гіпсоперлітових сумішей потужністю 5 тис. т на рік. ТОВ "Мікс" (254074, м. Київ, вул. Резервна 8, т/ф. [044] 430-35-88) вперше в Україні розробило технічні умови на ці суміші і виробляє їх. На перспективу передбачається будівництво заводу сухих сумішей на вітчизняному обладнанні виробництва АТ "Бетонмаш". Дніпрорудненський завод будівельно-опоряджувальних машин (332226, м. Дніпрорудне Запорізької області, т/ф [06175] 4-25-00) створив машини для приготування розчинів з сухих сумішей на будівельному майданчику та установку для нанесення їх на поверхню.

У 1998 р. почалась реконструкція заводу фірми "Керамблоки" (254080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 2, т. [044] 417-73-03) з метою забезпеченя випуску 25 тис. т сухих будівельних сумішей на рік на основі цементу. У поточному році завод вже виробив першу продукцію - суміши двох видів для наклеювання плитки в сухих і вогких приміщеннях. На кінець року планується вихід заводу на проектну потужність і серійне виробництво шести видів продукції.

За останні два роки активно включились у виробництво сухих будівельних сумішей і організації недержавної форми власності. Це ТОВ "Фомальгаут" (252180, м. Київ, вул. Пшенична, 2, т/ф. [044] 478-32-66), яке розфасовує сипучі будівельні матеріали, здійснює розробку та виготовлення сухих сумішей різного призначення на основі вітчизняних та імпортних складових. На базі діючої експериментальної лінії розробляється завод потужністю 100 тис.т на рік.

З метою виробництва сухих сумішей за сучасною технологією на високоефективному імпортному обладнанні створено спільне українськокіпрсько-англійське підприємство "Українські будівельні матеріали" (253116, м. Київ, вул. Регенераторна, 4, т/ф [044] 559-07-47). Підприємство може виробляти близько 25 тис. т продукції на рік з огляду на однозмінну роботу. За необхідності потужність заводу може бути подвоєна. Якість продукції відповідає європейським вимогам.

Компанія "Хенкель Баутехнік (Україна)" (252037, м. Київ, вул. Освіти, 4, т/ф [044] 245-32-13) - підприємство з іноземними інвестиціями, є дочірньою компанією міжнародного хімічного концерну Хенкель. У 1999 р. вона закінчила будівництво і ввела в експлуатацію завод з виробництва сухих будівельних сумішей у м. Вишгород Київської області. Потужність заводу - 100 тис. т на рік. Продукція виробляється за німецькою технологією і продається на ринку України під торговою назвою "Сегезії". Завод укомплектований технологічним обладнанням німецького виробництва. Передбачається будівництво ще одного заводу сухих сумішей потужністю 100 тис. т на рік. Слід відзначити високу якість продукції, яку поряд з іншими чинниками (обладнання, технологія, фахівці) забезпечує контрольно-випробувальна лабораторія, укомплектована сучасними приладами, що працюють за комп'ютерними програмами. Контроль параметрів за міжнародними стандартами здійснюється у всіх партіях продукції і зберігається в пам'яті комп'ютера протягом року.

ТОВ "Полірем" (253094, м. Київ. бул. Верховної Ради, 36 а, т.[044] 552-12-53, 552-32-93), утворене в 1996 р. шляхом реконструкції існуючих вільних виробничих площ об'єднання "Хімволокно", виробляє сухі модифіковані суміші потужністю 60 тис.т на рік, виходячи з двозмінної роботи (40 % - гіпсові суміші і 60 % - на основі цементу). Завод укомплектований в основному вітчизняним обладнанням. З фірмою "Ваккер Полімер Системз" заключена угода, за якою фірма систематично контролює і підтверджує якість продукції. Передбачається будівництво ще одного великого заводу потужністю 300 тис. т на рік сухих сумішей різного призначення.

Згадані вище підприємства, як правило, використовують імпортні матеріали, працюють на імпортному обладнанні, але вони є нашими українськими виробниками. Саме вони, конкуруючи між собою, піднімають на високий рівень виробництво, істотно поліпшують якість продукції ? змушують підтягуватись до цього рівня всіх вітчизняних виробників.

Виробництво сухих сумішей налагоджується в Одесі і Вінниці, Дніпропетровську і Херсоні, Харкові і Львові. Щодо технічних умов на сухі суміші та їх компоненти, то на більшість серійної продукції вони є або розробляються чи узгоджуються.

Дніпропетровським інститутом будівельного виробництва і матеріалів (320050, м. Дніпропетровськ, пр-т Гагаріна, 115, т/ф [0567] 76-82-71) розроблено технічні умови і рецептуру для виробництва найбільш споживаних сухих сумішей. Інститут проводить велику роботу по створенню спеціальних добавок з вітчизняних матеріалів на заміну тих, що сьогодні завозяться з-за кордону. Успішне завершення цієї роботи значно здешевить кінцеву продукцію.

Інститут "Київський Будпроект" (252113, М.Київ, вул. Дегтярівська, 53, т. [044] 446-12-33) -розробник згаданої Програми - є базовою організацією по забезпеченню її реалізації (розробив проект і забезпечив введення в дію першої в Україні лінії з виробництва сухих гіпсових сумішей на Деконському комбінаті, створив та модернізував ряд машин для роботи з сухими сумішами, організував і провів школу-семінар по практичному застосуванню цих нових матеріалів), у даний час бере безпосередню участь у реалізації свого другого проекту - заводу сухих сумішей фірми "Керамблоки".

Згідно з Програмою здійснено всебічний аналіз сировинної бази України, який свідчить про достатню наявність мінеральних в'яжучих (портландцемент, вапно, гіпс), інертних заповнювачів (піски, кам'яний щебінь, відходи промисловості), а також компонентів хімічних добавок для організації виробництва сухих сумішей широкої номенклатури.

Вивчаються пропозиції та попит на сухі будівельні суміші. Робота велика, копітка, але її потрібно виконувати систематично, бо вона є базою подальшого розвитку цього важливого напрямку в будівництві.

Маркетинговий аналіз і розрахунки, виконані інститутом "Київський Будпроект" свідчать про те, що обсяги виробництва і споживання цих перспективних матеріалів зростатимуть і в 2010 р. в Україні може вироблятись до 1 млн. т на рік сухих сумішей різного призначення (в 2000 р. - близько 0,4 млн. т, в 2005 р. - понад 0,8 млн. т). Це повинно забезпечити потребу України в цих матеріалах. Зараз щорічно виробляється сухих будівельних

І сумішей різного призначення: в Німеччині - понад 8,0 млн. т, Іспанії, Франції та східній Європі - 2,0 млн. т, в Росії - 0,3 млн. т, в Україні - менше 0,1 млн. т.

Істотними перешкодами на шляху розширення і впровадженя сухих сумішей в будівництво є: невідповідна вимогам якість матеріалів (піску, цементу, вапна, гіпсу), високі ціни, зумовлені значними витратами на імпортні хімічні добавки та тару. В Україні, на жаль, не виробляються хімічні добавки (пластифікатори, стабілізуючі і водоутримуючі порошки, уповільнювачі та прискорювачі, загущувачі, пороутворюючі та антиспінюючі добавки, гідрофобізатори). Ці компоненти сумішей в Україну поставляють крупні хімічні концерни: "Ваккер" і "Хенкель" (Німеччина), "Родіа" (Франція) та інші. Цими фірмами виробляються добавки спеціально для сухих будівельних сумішей і, хоч вони досить дорогі, їх застосування у відповідних пропорціях дає можливість отримати саме такі суміші, які забезпечують високу якість робіт.

Якби включити хімічні компоненти до переліку продукції критичного імпорту (де, до речі, ці матеріали раніше були) і вирішити питання організації в Україні виробництва легкої тари (від 2 до 50 кг) належної якості, то вітчизняні сухі суміші, які зараз нерухомо лежать на складах, знайшли б свого споживача і позитивно вплинули б на вартість та якість будівництва. Ще одним досить вагомим стримувальним фактором широкомасштабного застосування сухих сумішей є відсутність у споживачів спеціальних герметичних силосів і контейнерів для транспортування і зберігання сухих сумішей на будівельних майданчиках. Необхідно налагодити виробництво і такої тари.

З метою поліпшення якості і конкурентоспроможності вітчизняних сухих сумішей слід перейти від кустарних виробництв до сучасних заводів з чітким дозуванням компонентів і систематичним контролем якості кінцевого продукту; розробити і налагодити виробництво засобів транспортування та зберігання цих матеріалів на об'єктах; створити сучасні машини та нормативну базу для широкого їх впровадження.

Напередодні 2000 р. - останнього року функціонування Програми, можна з впевненістю сказати, що вона викликала інтерес до сухих сумішей, спричинила до розширення переліку робіт та операцій, що виконуються за допомогою цих матеріалів, і до практичного впровадження їх у всіх регіонах України. Активне функціонування Програми є більш актуальним в умовах здійснення кардинальних заходів з боку Президента України, Кабінету Міністрів і керівництва будівельного комплексу щодо відродження будівельної галузі. У 1999 р. прийнято ряд законодавчих актів, які в значній мірі стимулюватимуть приплив інвестицій у будівництво, збільшення обсягів будівельно-монтажних робіт, що в свою чергу вимагатиме нових матеріалів і сучасних технологій. Це дає надію, що технічний прогрес в галузі, а з ним і рівень будівельного виробництва, неухильно зростатимуть і незабаром якість вітчизняного будівництва зможе задовільнити самі вимогливі запити.