Технологии строительства и деревообработки.

За новими технологіями

Керівництво холдингової компанії Київміськбуд звернулось до Міністерства у справах науки і технологій з проханням допомогти в розробці нових вітчизняних технологій для будівництва

Семиноженко В. За новими технологіями : [Бесіда з міністром у справах науки і технологій Семиноженком В. / Записав Должнко Г.] // Урядовий кур'єр . 1998. 12 марта 1998. (№48-49) . C.

НА РОБОТУ іноземних будівельників любо дивитись. Об'єкти сяють незайманою чистотою, ніде ані подряпини, ані недбалості. Наші будівельники тільки зітхають: нам би їхні матеріали і ми так би змогли. І справді, який імпортний матеріал або виріб не візьмеш ? хай то будуть вікна, двері, фарба, шпалери або сантехніка, ? все радує око, бо зроблено на совість. Тому й завалені сьогодні крамниці заморськими товарами ? порівняти у нас ні з чим. Але то добре для людей заможних. А як бути при новому масовому будівництві, для простого люду? Ціна одного квадратного метра із застосуванням ?їхніх? матеріалів різко підскакує. Та й чому ми повинні комусь надавати робочі місця, невже у самих не вистачає тями так зробити? Ось чому керівництво холдингової компанії Київміськбуд звернулось нещодавно до Міністерства у справах науки і технологій з проханням допомогти в розробці та впровадженні нових вітчизняних технологій для будівництва. Прокоментувати це звернення і взагалі всю проблему ми запросили міністра у справах науки і технологій Володимира СЕМИНОЖЕНКА.

? Володимире Петровичу, ви щойно побували у холдингу, побачили готову продукцію київських будівельників. Яке враження справили на вас відвідини?

? І раніше я знав про добрі справи колективів Київміськбуду. Це одна з найстабільніших будівельних організацій країни. Тільки на кінець минулого року зростання обсягів робіт тут сягнуло 123 відсотків до рівня 1996 року. Нарощування обсягів, наскільки мені відомо, далося не просто. Київміськбудівці знайшли свій шлях подолання скрути ? вони запропонували зводити житло за кошти населення. І люди їм повірили. В такий спосіб у минулому році збудовано близько трьох тисяч квартир. Працюючи на замовлення громадян, тут дбають, щоб житло відповідало всім сучасним нормам, було не гірше європейського. А для цього широко впроваджуються нові технології, матеріали, конструкції, до того ж, в більшості ? вітчизняного виробництва. Скажімо, ДБК-3 повністю працює за новими "теплими" параметрами, а наприкінці минулого року ввів на Осокорках житловий будинок, на якому a, до речі, побував за принципово новою схемою: по фасаду на місці лоджій встановлюються типові тришарові панелі, на решті фасаду ? панелі з кріпленням на них_ утеплювача з наступним облицюванням керамічною плиткою. Дах вкритий полімерно-бітумною мембраною, вікна та балконні двері встановлені на пінному герметику, квартири обладнані лічильниками тепла, гарячої і холодної води.

Найпотужніший в країні ДБК-1 також готує серії будинків ?Т? і ?ЕС? до переходу на тришарові панелі. Одну таку багатоповерхівку буде введено вже в першому кварталі. Підготовчі роботи веде і ДБК-4, причому за прогресивною технологією ?Сенерфлекс?, а також з застосуванням так званих легких бетонів. За новими вимогами працюють загально-будівельні трести холдингу, зокрема КМВ-1: утеплюють будинки пінобетонними блоками, зводять так звані вентильовані фасади, наклеюють вогнетривкі утеплювачі тощо. Однак компанії треба допомогти в пошуку новітніх технологій, впровадженні інноваційних проектів.

? І що може запропонувати будівельникам, зокрема Київміськбуду, Міннауки України?

? Наше міністерство фінансує державну науково-технічну програму ?Нові технології та обладнання для виробництва будівельних матеріалів продукції деревообробної та целюлозно-паперової промисловості?. Нею передбачено виконання 22 проектів на загальну суму 638 тисяч гривень, у тому числі з розробки технологій та обладнання дія виробництва будівельних матеріалів і виробів ? 11 проектів, з переробки деревини ? 5 проектів, з переробки паперу ? 6 проектів.

Ми прагнемо робити так, щоб ті матеріали й обладнання, якими користуються у будівництві, були сучасними і саме вітчизняними. Адже сьогодні, як бачимо, теплоізолюючі матеріали ? іноземного походження, така елементарна річ, як полімерні труби, навіть базальтові мати, якими утеплюють стіни, ? закуповуються за кордоном, хоча Україна так багата на власний базальт! Тут, безумовно, висновок є тільки один: нам, нашому будівництву треба якомога швидше опановувати власні прогресивні технології і матеріали для будівництва. Щоб ми не купували за кордоном двері, базальтові утеплювачі, полімерні труби, а виробляли їх тут. І це принесе, багато суто економічних результатів. Насамперед, зростуть обсяги виробництва, ціна на житло буде знижуватись. А коли працює виробництво, йдуть відрахування у вигляді податків, нарахування на заробітну плату тощо. І все це потрапляє до бюджету, причому, в обсягах, які значно перевищують вкладення в нове виробництво.

? Щось уже зроблено з названої вами науково-технічної програми?

? Так. В минулому році Українським НДПКІ будівельних матеріалів проведені дослідження та розроблені технічні завдання на малоенергомісткі технологічні процеси виробництва матеріалів для систем додаткової теплоізоляції житлових будинків з метою зниження енерговитрат у виробництві. Поверхня плит може бути гладенькою та рельєфною, колір ? від білого та світло-жовтого до червоного та коричневого. Високі архітектурні властивості та довговічність дозволяють реконструювати і будувати будинки в центрі міст. Економічна ефективність виробництва в порівнянні з традиційною лицевою цеглою досягається за рахунок зниження енерговитрат та сировини на 35, а при використанні в конструкціях ? на 70 відсотків.

Для виробництва тонкого мінерального волокна, як складової частини теплоізоляційних мінераловатних виробів, на Костопільському заводі базальтових та теплоізоляційних матеріалів відпрацьована технологія одержання тонкого мінерального волокна з трьох-компонентної шихти за допомогою нової 4-валкової центрифуги. Це дозволяє стабільно одержувати мінеральне волокно з базальтів та базальтоподібних порід, яке за фізико-технічними показниками наближається до супертонкого, але у 9-11 разів дешевше за рахунок підвищення потужності агрегату та зниження в півтора-два рази енерговитрат на виготовлення волокна.

І ще: внаслідок оптимізації складу ніздрюватого бетону досягнуто зниження його щільності майже вдвічі. Витрати вапняно-піщаного в'яжучого зменшено на третину. За рахунок цього витрати електроенергії на його приготування знижені на 2,5-3 кіловат-години на один куб. бетону.

? Які ще пропозиції і наукові розробки щодо переозброєння будівельного комплексу лежать у ?портфелях? міністерства і що б ви побажали київміськбудівцям і всім будівельникам країни?

? Досвід Київміськбуду щодо спорудження житла треба удосконалювати і розповсюджувати. Думаю, що наше міністерство зробить усе від нього залежне, щоб допомогти будівництву, завдяки залученню вітчизняних будівельних технологій, нарощуванню темпів і поліпшенню якості. Піонерами у такому будівництві будуть і вже є насамперед кияни, а також Харків, Донецьк, Львів. Від цього виграють усі, вся Україна.

Що стосується наших перспективних пропозицій, то нові технології, матеріали ? це саме інноваційні програми. А проблеми в галузі інноваційної діяльності якраз і вирішує наше міністерство, відповідно до Указу Президента України і рішень Кабінету Міністрів. Закон про Державний бюджет України на 1998 рік, проект Програми діяльності уряду посилюють тенденцію щодо інноваційного розвитку економіки. Не треба, щоб це сприймалось, як загальні слова: інновації необхідно робити у кожному конкретному напрямку. Будівництво ? саме та галузь, де інновації, можливо, навіть запізнилися. Треба виправляти становище ? і наше міністерство готове працювати в цьому напрямку.



Другие разделы

© 2003-2024 www.derevodom.com