На часі надійність і безпека водопостачання

Петросов В. На часі надійність і безпека водопостачання // Урядовий кур'єр . . 21 февраля 2003 (№ 34) . С. 10

Територіально-виробниче об'єднання ?Харківкомунпромвод? понад два десятиліття тому переступило 100-віковий рубіж. За ЗО останніх років воно стало найбільшим в Україні господарством з групового та технічного водопостачання 22 міст області, включаючи Харків, і регулювання водних ресурсів річки Сіверський Донець. Тут діє автоматизована система управління цими процесами, яка була створена, до речі, першою ще в колишньому СРСР. Об'єднання володіє основними фондами, що перевищують вартість водопроводів Києва, Дніпропетровська, Запоріжжя разом узятих. В об'єднанні працюють професіонали ста одинадцяти спеціальностей.

Отож цілком закономірно, що Кабінет Міністрів України своєю постановою №1844 від 20 грудня 2000 р. визначив саме наше підприємство як базове для поетапного відпрацювання нових методів структурної перебудови, підвищення ефективності і надійності водопостачання Харкова й інших населених пунктів області. У прийнятті цього документа велику роль відіграли Харківська міська рада та відомі державні і політичні діячі Є. Кушнарьов, О. Дьомін, М. Азаров, Г. Семчук, В. Ющенко, С. Гавриш. Неоціненну допомогу надав особисто Президент України Леонід Кучма.

Програма розвитку та модернізації старіючої інфраструктури систем водопостачання Харкова, розрахована в постанові на 10 років та оцінюється в 1,2 млрд. грн. Цей важливий документ передбачає здійснення низки практичних заходів щодо забезпечення тривалої та надійної роботи водозаборів, систем кондиціонування води, насосних станцій, водопровідних мереж тощо. Сьогодні ж окремі чиновники, які не розуміють важливості закладених у постанові заходів, намагаються гальмувати їх реалізацію. Незважаючи на неодноразові звернення до Кабінету Міністрів про надання допомоги у виділенні коштів на фінансування об'єктів водопостачання, в структурах колишнього уряду шанованого мною А. Кінаха доручення його не виконували. Це поставило під сумнів можливість практичної реалізації постанови в установлені строки. А якщо врахувати відсутність у державі нормативних і законодавчих актів для проведення організаційних, технічних і економічних рішень, що сприяють прогресу і підвищенню ефективності в роботі, зриваються і намічені нами реформи, які могли б стати прикладом для всіх, хто займається подібною справою. Для наочності того, що нам заважають рухатися вперед, наведу абзац з відповіді від 19.12.2002 року №31-082-3-9/4944 Міністерства фінансів України:

?Міністерство фінансів на виконання пункту 14 окремого доручення Прем'єр-міністра України за підсумками його робочої поїздки до Харківської області 29 березня 2002 року щодо виділення коштів на реалізацію постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2000 року №1844 ?Про підвищення надійності та ефективності функціонування системи водопостачання Харкова та інших населених пунктів Харківської області? доповідає.

Стосовно можливості спрямування коштів державного бюджету на реалізацію постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2000 року №1844 ?Про підвищення надійності та ефективності функціонування систем водопостачання м. Харкова та інших населених пунктів Харківської області? у 2003 році слід повідомити наступне.

Через відсутність реальних джерел збільшення прогнозу доходів у проекті закону ?Про державний бюджет України на 2003 рік?, який подано урядом на розгляд до Верховної Ради України, видатки на державні централізовані капітальні вкладення не передбачені.?

Переконаний, що допоки в державних структурах вищого органу виконавчої влади України не почнуть критично оцінювати свою діяльність, не контролюватимуть і не відповідатимуть за виконання прийнятих постанов, не припинять відписуватися формально і не рахуватимуться з думками професіоналів, кризова ситуація з водопостачанням поглиблюватиметься. Отож хочеться попросити Прем'єр-міністра України В. Януковича підвищити дисципліну та відповідальність працівників усіх рівнів, особливо за виконання Постанови уряду , яка нам, ?в низах?, здається важливим документом для поліпшення надійності водопостачання.

У 2002 році на виконання постанови Кабінету Міністрів ми отримали із держбюджету усього 300 тис. грн. замість запланованих 52,9 млн. грн. І тільки завдяки підтримці .керівництва Харкова, депутатів міськради, які виділили з міського бюджету понад 5 млн. грн., облдержадміністрації ? 0,74 млн. грн., а також залученню власних та інших коштів нам вдалося виконати низку невідкладних робіт по частковому підвищенню якості і надійності функціонування водоводу. Зокрема, у нижній зоні Харкова завершено буріння 643-метрової глибоководної артезіанської свердловини. Наш курс на розвиток артезіанського водопостачання триває. Примітне, що ще в 1972 році ми спільно з Бєлгородським управлінням ?Союзшахтосушіння? вперше в Україні почали буріння свердловин на такій глибині. Минулого року здійснено перекладення й адресну санацію 6,9 км технічно зношених водовідних мереж, при потребі щорічних їх перекладень 50 км. Ведеться проектування принципово нових інфільтраційне водозабірних споруд у ПУВХ ?Донець? та завершується комплектація обладнанням лабораторії контролю якості води за широким спектром, що перевищує вимоги ДержСанПіН ?Вода питна?. Цілеспрямовано вирішуються й інші важливі питання енерго- та ресурсозбереження.

Наше об'єднання енергомістке, оскільки Харків розташований у маловодному районі держави і ми подаємо воду місту на відстані до 155 км. Жоден водовід України не долає таких відстаней. Значну економію дає нам впровадження тиристорного управління двигунами насосів. Минулого року вдалося знизити абсолютне споживання електроенергії порівняно з 1999 р. на 12 млн. кВт/год., але цього замало. Отож ми шукаємо нових шляхів енергозбереження. Для підвищення якості послуг і реального обліку використання населенням ресурсів у першому кварталі цього року буде завершено першу чергу обробки автоматизованої системи збору та обробки даних з обліку тепла, холодної і гарячої води. Це запровадження здійснюватиметься нами, до речі, вперше в Україні, спільно з заводом електроапаратури у Пермському мікрорайоні Харкова з подальшим впровадженням цієї системи в інших житлових масивах. Передбачається економія до ЗО відсотків бюджету кожної сім'ї, завдяки чому очікується підвищення платоспроможності населення.

На жаль, і донині ми не маємо на 2003 рік чіткої перспективи фінансування робіт з виконання Постанови Кабінету Міністрів. Обсяг передбачених капіталовкладень з усіх джерел фінансування на цей рік становить 76,1 млн. грн., в тому числі 59,5 млн. грн. ? за рахунок бюджету. Планується виділити із держбюджету тільки 0,35 млн. грн., в тому числі і на магістральний водовід ? 0,1 млн. грн. За таких темпів фінансування для завершення робіт знадобиться 527 років, і це буде ?блискучим досягненням? століть! З обласного бюджету, з передбаченого обсягу капіталовкладень на 2003 рік, виділено 0,6 млн. грн. Але це зрозуміло, бо всі кошти області накопичуються і спрямовуються на пуск чергової лінії метро до 350-річчя Харкова, яке відзначатиметься в 2004 році.

Наше підприємство, як і більшість комунальних служб, працює в умовах постійного громадського контролю. Розуміючи всю відповідальність перед населенням і промисловістю, ми робимо все можливе для цілодобового забезпечення Харкова питною водою. Для порівняння можу сказати, що багато обласних центрів України, навіть розташованих безпосередньо біля джерел водозабору, вже отримують воду за графіком.

Мимоволі замислюєшся над тим чи багато чиновників розуміють важливість ролі житлово-комунального господарства для забезпечення безпеки держави, ?допомагаючи? ЖКГ тільки вказівками та зауваженнями. Одинадцять років незалежності України позначені повальним банкрутством підприємств, ?санацією? і розпродажем їх без оплати боргів за послуги водопостачання. Усі закони працювали й продовжують працювати проти служб, які забезпечували підприємствам ці послуги. Прикладів таких багато. Це цехи ХЕМЗу, заводу тракторних самохідних шасі й інші, які продані без компенсації послуг водопостачання.

Адміністрації передають відомчі ветхі будинки й інженерні мережі в житлово-комунальні служби, що необхідно для підняття економіки підприємств. Але що робити з цими зношеними фондами? Якщо врахувати, що в державі не приділяється належної уваги надійності роботи ЖКГ, порушено фінансово-кредитну рівновагу в роботі галузей, фактично розвалено економіку комунальних служб існуючими нормативами й законодавчими актами, тарифами на електроенергію, газ, то зрозуміло, що ми поставлені на межу, за якою, якщо не будуть вжиті негайні заходи, почнуться незворотні процеси повного розвалу найважливіших підгалузей господарства, зокрема водозабезпечення. За оцінками фахівців, це може статися вже у найближчі два роки.

У багатій Америці особливого значення надають старіючій інфраструктурі водопостачання. Президент Американського товариства цивільних інженерів Джерард Шварц підкреслив висновки експертів: ?Інвестиції з боку федерації вкрай потрібні, якщо врахувати, що відсутність достатніх за обсягом інвестицій на потреби інфраструктури водопостачання в найближчі 20 років поставить під загрозу здоров'я населення, навколишнє середовище і розвиток економіки США?.

Америка й Україна далекі одна від одної не тільки за відстанню, а й за потенційними можливостями. Але нас, фахівців, об'єднує одна мета ? добиватися підвищення надійності і безпеки водопостачання. Отож у найближчі два роки потрібно приступити до залучення повторних і відчутних інвестицій у зношену інфраструктуру питного водопостачання міст, розробити структуру тарифів, які б не ускладнювали і без того нелегку ситуацію малозабезпечених верств населення. Інвестиційні складові на водопостачання повинні включатися в тарифи на воду, що відпускається юридичним особам, але не населенню. Це один із шляхів розв'язання наболілої проблеми, яка виникла в комунальному господарстві.

Технічний і фінансовий стан ТВО ?Харківкомунпромвод? можна сьогодні охарактеризувати як катастрофічний. Дебіторська заборгованість становить 265 млн. грн., а міста Лозова, Чугуїв, Первомайський та інші населені пункти області отримують воду практично без оплати. Населення Харкова заборгувало нам 103 млн. грн. Водночас зношеність основних фондів по об'єднанню становить 53,4 відсотка.

Найвразливішою ланкою нашої діяльності є відсутність цілісної державної регулюючої політики формування тарифів на електроенергію, газ, послуги водо-, теплозабезпечення і каналізації. Потрібно оцінити різницю між потребами й існуючими витратами для водопостачання, визначити ?дефіцит? і прийняти рішення ?що робити?? в умовах одинадцятирічних недоремонтів, зростаючого фінансового дефіциту на відновлення старіючої інфраструктури. Настав час зробити ціноутворення і формування тарифів в газо-енергетиці прозорими для суспільства і провести реформи, спрямовані на зниження їх вартості для того, щоб енергетика служила економіці держави.

Неприпустиме продовження збагачення газоенергетичних галузей за рахунок знищення економіки водо- і теплопостачання міст, що веде до зростання тарифів для населення та промисловості, зниження їх платоспроможності. Така ситуація суперечить принципам демократичного розвитку суспільства, де народ, а не ?еліта? газоенергетиків є джерелом влади у вирішенні питань державного будівництва.

Проблема ускладнюється тим, що тарифи на електроенергію та газ для водопроводу встановлені на рівні промислових, тоді як основним споживачем питної води є населення ? понад 80 відсотків. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.02. №475 затверджений новий ?Порядок...?, котрий передбачає застосування до підприємств ВКГ штрафів у п'ятизначному розмірі за понадлімітне споживання електроенергії.

Іще однією проблемою, що цілеспрямовано веде підприємства до банкрутства, є вилучення нас з переліку підприємств, для яких податкова база визначається за касовим методом.

Ці та багато інших проблем (18 з них вимагають невідкладного розв'язання) роблять неможливим успішне проведення реформ у житлово-комунальному господарстві України згідно з Програмою реформування ЖКГ України на 2002-2005 рр. затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.02. №139. Наші пропозиції направлені до Кабінету Міністрів та Верховної Ради України.

Мені часто доводиться зустрічатися з колегами та обговорювати питання, як вижити нашим підприємствам в умовах, коли нормативні та законодавчі акти держави фактично працюють на знищення економіки водоканалів, а отже, здоров'я нації. Чи уявляють ті, хто їх готує, що сьогодні хімічному забрудненню піддані не тільки пî