Реконструкція інженерних систем п'ятиповерхових панельних будинків

Кондратюк В.Г. Реконструкція інженерних систем п'ятиповерхових панельних будинків // Будмайстер. 1999. №17. C.54

П'ятиповерхові панельні будинки-"хрущовки" відживають свій вік, вони повинні або демонтуватись, або реконструюватись. Тільки у Києві експлуатується близько 3000 п'ятиповерхових панельних будинків, побудованих у 60-х роках, 1180 будинків підлягають комплексній реконструкції. Серед робіт, які передбачається здійснити, і реконструкція систем тепло-і газопостачання.

Викладачі та студенти санітарно-технічного факультету Київського національного університету будівництва і архітектури також не лишилися осторонь від цієї нагальної проблеми і на основі архітектурно-планувального завдання розробили реальний дипломний проект реконструкції інженерних систем 120-квартирного панельного будинку серії Ф-І-447С-38.

В архітектурної частині проекту було запропоновано зробити надбудову мансарди на дахах, прибудувати зовні ліфтові шахти. Також пропонувалося здійснити перепланування з улаштуванням квартир підвищеної комфортності у двох рівнях (об'єднуються по дві квартири на 2 - 3 та 4 - 5 поверхах). На першому та мансардному (шостому) поверхах розміщуються офісні приміщення. При цьому підвали, що опалюютьсяможуть використовуватись під склади.

Автори проекту реконструкції порівняли три варіанти системи опалення, гарячого водопостачання і газопостачання:

а) система центрального водяного опалення двотрубна, з автоматичним тепловим пунктом та індивідуальною бойлерною, що приєднується до центральної теплової мережі від районної опалювальної котельні (ТЕЦ);

б) система центрального водяного опалення і гарячого водопостачання з власною модульною автоматизованою газифікованою котельною, що встановлена на мансардному поверсі у спеціальному приміщенні і обслуговується черговими операторами; передбачено встановлення погодного датчика для автоматичного управління системами;

в) системи децентралізованого опалення і гарячого водопостачання з квартирними автоматизованими двоконтурними газовими теплогенераторами; встановлено 80 агрегатів для квартир і офісів.

При проектуванні враховано досвід експлуатації різних систем і теплогенераторів, рівень забруднення повітря продуктами згорання газового палива, а також безпеку і економічні показники. Для дахової котельні рекомендовані модульні котли "Укрінтерм" (Біла Церква, Україна) по 105 КВт та котли імпортного виробництва, наприклад "Модул оф флейм" (Франція) по 120 КВт, які при випробуванні показали низький рівень токсичних викидів при ККД = 92...94%. Двофункціональні теплогенератори в Україні, на жаль, не виготовляються, тому для квартир можна рекомендувати агрегати "Юнкерс-SVE24-3" (24КВт) з досить високими показниками екологічності при ККД=92%.

В усіх випадках передбачалось зовнішнє утеплення стін та даху, мансардного поверху, встановлення двокамерних склопакетів у вікнах.

При порівнянні розроблених варіантних рішень систем теплогазопостачання враховувались основні техніко-економічні показники: капітальні вкладення у будівництво, мета-лоємність і експлуатаційні витрати. За базовий варіант прийнято систему центрального опалення, що приєднується до РОК (її показники прийнято за 100%).

Порівняння необхідних капітальних вкладень засвідчило, що значно програє третій варіант - з квартирними теплогенераторами (витрати становлять 210%), головним чином за рахунок високої вартості теплогенераторів. Більш економічна схема з даховою котельною, де капвкладення становлять 85% у порівнянні з центральною водяною системою. Економія коштів при будівництві буде близько 50 тис. гривень.

За металоємністю схема № 2 з даховою котельною потребує 90% витрат металу, а варіант № 3 з квартирними теплогенераторами - 250%.

За теплопродуктивністю системи приблизно однакові, але дещо більші теплові витрати у зовнішніх теплових мережах мають перший і другий варіанти. Але за вартістю спожитої теплоти слід віддати перевагу виробленню тепла на місці. Зараз у центральних системах від ТЕЦ за 1 Гкал сплачують 40 грн., а за 1 МВт - 46 грн., при виробництві теплоти у місцевих котлах і теплогенераторах вартість теплової енергії удвічі менша. До того ж при річній витраті теплоти на опалення і гаряче водопостачання близько 4 тис. МВт у даховій котельні будинку заощадження газу очікується до 3 тис.м3 на рік. Дахова котельня скуповується приблизно за один рік, а вся система за три роки. Таким чином, з урахуванням усіх показників, до впровадження можна рекомендувати схему з даховою котельною.

Доценти КНУБА О.М.Скляренко,

В.Л.Писаренко, П.Л.Зінич